З ІСТОРІЇ БУДІВЛІ ПАЛАТИ ТОРГІВЛІ ТА РЕМЕСЕЛ (ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА)

0
Адреса: ,

Рубрики:

Ключові слова:

історія міста Чернівці, місто Чернівці, Чернівці, історія Чернівців, будівлі старих Чернівців, споруди міста Чернівці Історичні нариси

Переглядів

За 30 дней: 59
Сегодня: 1


Оповідь піде про будівлю Палати торгівлі та ремесел Буковини. Одну з трьох архітектурних перлин найкращої площі ЧернівцівТеатральної. Чернівці завжди вражають і своїх мешканців, і особливо гостей міста мережею містобудівних композицій та архітектурних ансамблів, симетрією міських площ та забудови навколо них, різноманіттям архітектурних стилів, скульптурними монументами, оздобленням внутрішніх дворів та вулиць. Звідки все це в такому невеликому, але надзвичайно красивому та привітному місті?

Пригадаймо дещо з історії. Від своїх початків місто Чернівці, як майбутній цивілізований центр Буковини, забудовувалося і розвивалося за прийнятими для європейських міст вимогами. Історично місто Чернівці - як і кожне цивілізоване європейське місто - народжувалося двічі. Вперше, як пішохідне поселення (для Чернівців це 1774 - 1844 роки), а вдруге – як промисловий та інформаційний центр з розгалуженою мережею транспортних магістралей (для Чернівців це 1844 - 1918 роки).

Будівля палати торгівлі та ремесел Буковини. Фото 20-х років ХХ ст.

 

Творення європейського міста вимагало обов'язкового дотримання у будівництві наступних найважливіших принципів:

  1. належало забудовувати місто вулицями і площами з мережею геометрично чітких містобудівних композицій та архітектурних ансамблів;
  2. при плануванні забудови та упорядкування вулиць потрібно передбачати симетрію міських площ та забудови навколо них;
  3. у будівництві дотримуватися обов'язкового взаємозв'язку архітектури з плануванням;
  4. використовувати в архітектурі міста різні стилі: бароко, рококо, ренесанс, класицизм, готику, модерн;
  5. передбачати обов'язкове використання в архітектурі міста скульптурного монумента та монументальних пам'ятників;
  6. обов'язково дотримуватися розподілу міста на зони - промислову, зону відпочинку, зони адміністративного та культурного життя.
     

Передбачались, як невід'ємна складова міста європейського зразка: наявність розвинутого комунального господарства з освітленням, каналізацією, водогоном; використання засобів зв'язку та благоустрою міста; наявність та розвиток транспортної мережі міста та передмість.

Побудоване за такими принципами місто Чернівці завжди було і залишається надалі архітектурною і культурною перлиною не тільки Буковини, а й України, Європи. Старим містом, його вулицями та площами, архітектурними ансамблями й архітектурою окремих будівель можна милуватися неустанно в будь - яку пору року.

У 2012 році виповнилося 100 років одній із пам`яток архітектури міста Чернівців - будівлі Палати торгівлі та ремесел Буковини (пізніше названої торгово – промисловою палатою). Будинок торгово – промислової палати є невід’ємною складовою чудового архітектурного ансамблю Театральної площі та прилеглих до неї вулиць. Він був спланований і зведений у стилі пізньої сецесії, тобто віденського модерну, за планом добре відомого віденського архітектора Ф.Готтесмана. Будівництво розпочалося 1910 року, а 1912 року було закінчено. У будинку розмістилася Палата торгівлі і ремесел Буковини. Від 1944 року в цій будівлі знаходиться адміністративно - навчальний корпус Буковинського державного медичного університету.

На початку ХХ ст. фасад будинку нагадував своєрідну розгорнуту емблему Буковини. У ній були відтворені як суть палати торгівлі та ремесел, так і особливості й багатства міста і всієї Буковини.

На афіку (стінка, котра знаходиться на карнизі в центрі будинку) розміщена скульптурна група. На ній зображені: Деметра – давньогрецька богиня родючості та хліборобства (зліва), а з правого боку – Гермес, бог-вісник, покровитель торгівлі, ремесел, вівчарства і купців. Біля Деметри – горщик із зерном, початки кукурудзи, жмут льону. Біля Гермеса – колесо, що символізує вічний рух у просторі. Лівою рукою він тримає голову вівці. Гермес правою, а Деметра лівою обіймають два роги достатку, символізуючи, що саме хліборобство, торгівля, вівчарство складали основне багатство Буковини на початку ХХ століття. З лівого і правого боків є голови зубра, прикрашені гірляндами. Прикрашена гірляндами голова зубра - герб Буковини. У правому куті будівлі зображений давній герб Чернівців у вигляді відчиненої брами як символ гостинності нашого міста. У лівому куті на щиті, який тримає жінка, зображені герб Буковини та герб Австро-Угорської імперії у вигляді двоголового орла.

У центрі будівлі – ризаліт (виступ), який фланкується з двох боків парними, по-модерному вишуканими пілястрами, що завершуються масками – капітелями Гермеса в шоломі з крильцями.

Модерн часто використовував традиційні атрибути олімпійських богів, вдаючись до їх стилізації та глибокого філософського осмислення. Постаті Деметри і Гермеса - міцні, атлетичної будови фігури – привертають увагу явним натяком на нудизм (культ оголеного тіла), який якраз зароджувався у той період. Навіть їхні зачіски нагадують зачіски спортсменів.

Над вікнами другого поверху знаходяться 14 кольорових медальйонів з позолотою. На них зображені символи тих ремесел і промислів, котрі буйно розквітали в ті часи на Буковині. Майолікові медальйони – це герби цехів, тобто об`єднань за професіями. Доцільно нагадати, що способом мислення модерністів був символізм. Тому модерн полюбляв використовувати майоліку, кераміку, мозаїку. Їх мерехтіння асоціювалося із загадковістю, таємничістю світу, його бездонністю, незбагненністю, в які так прагнули і полюбляли зазирнути модерністи - символісти.

Дуже велика увага приділялася модерністами дверним прорізам. У будівлі ми маємо зразок чудових вхідних дверей, де використані і витончена різьба по дереву, і кований метал, і художня обробка скла.

Будинок торгівлі і ремесел був прикрашений і усередині. Наприклад, до цього часу збереглися металеві плакетки у конференц-залі. На них відтворено різні трудові процеси, моменти трудової діяльності: щось кують ковалі, ріжуть дерево лісоруби, з худобою пастухи тощо. У залах і кімнатах палати знаходилися захоплюючої краси каміни, кахельні пічки. Рідкої краси керамічна плитка була використана для оздоблення залів кофейні «Асторія», яка знаходилася на місці колишнього ресторану "Юта".

На першому та другому поверхах будівлі розміщалися офісні приміщення і зали торгово – промислової палати. На третьому і четвертому знаходилися 8 службових багатокімнатних квартир з усіма вигодами для проживання сімей керівного складу палати на період їх служби в цьому закладі. Будівля забезпечувалася водою зі спеціального колодязя, який до цього часу є на площі Театральній.

У цокольній частині будівлі розміщалася чудова, знана далеко за межами міста кав’ярня "Асторія". Попити віденської кави і розважитися у кав’ярнях "Асторія", "Габсбурзька" (знаходилася на місці нинішнього бару "Суші") та інших приїздили на вихідні та святкові дні заможні люди із Хотина, Кам`янця-Подільського, Кишинева та інших міст, які входили до складу Російської імперії.

За роки свого існування будівля надбудовувалася (над конференц-залом), неодноразово переплановувалася усередині. Дизайн її і зовні, і особливо усередині спрощувався, втрачаючи поступово свою привабливість. Ще пам’ятні пофарбовані чорною фарбою усі вхідні двері будівлі. Наприкінці 80-х років зроблена спроба реставрації будівлі, але відновили тільки вхідні двері. Впродовж 90-х років відремонтований і частково реставрований другий поверх і парадний вхід будівлі.

Впродовж 2000 - 2009 років частково реставровані приміщення цокольної частини будівлі (колишні приміщення ресторану "Юта") та фасад будівлі зі сторони площі Театральної. Будинок зовні набув свого первозданного вигляду і привертає своєю красою і дизайном жителів та гостей міста. Не перестають милуватися перлиною архітектури і студенти університету, і його співробітники, і всіх випусків випускники, збираючись на свої зустрічі.

Директор історико – медичного музею БДМУ В.І.Білоус