НЕСТОР ДМИТРОВИЧ МОНАСТИРСЬКИЙ (1847 —1888)

0
Адреса: ,

Рубрики:

Опис діяльності:

Ця людина є одним із справжніх революціонерів у хірургії ХІХ століття.

Ключові слова:

історія медицини у Чернівцях, медицина Чернівці, видатні медики Чернівців Видатні чернівчани

Переглядів

За 30 дней: 67
Сегодня: 1


Нестор Дмитрович Монастирський народився у 1847 році у селищі Роша (теперішня околиця Чернівців). Ця людина є одним із справжніх революціонерів у хірургії ХІХ століття.

Він першим у світі наважився з'єднати жовчний міхур з тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози, першим у Росії виконав холецистектомію, гастроентеростомію із приводу рубцевого звуження воротаря, довівши безпідставність гастротомії та бужування, яким тоді надавалась перевага.

Після закінчення Чернівецької класичної гімназії (нині загальноосвітня школа № 1) 1870 року Н. Д. Монастирський вступає до Віденського університету на медичний факультет, який закінчує 1875 року.

Близько року працює у клініці видатного австрійського хірурга Т. Більрота. Наприкінці 1876 року Н. Д. Монастирського приймають на роботу в хірургічне відділення Петропавловської лікарні (Санкт-Петербург), де працюючи, він одночасно вивчає патологічну анатомію у професора М. М. Руднєва і захищає дисертацію (1877). Під час російсько-турецької війни (1877-1878) Н. Д. Монастирський хірург Ясського лазарету.

Вчений дос­ліджує збудників інфекційних хвороб, зокрема правця і доходить висновку, що причиною правця є дія ток­сину мікроорганізмів на нервову систему людини, про що свідчить його наукова праця «Наблюдения и исследования о травматическом столбняке»(1883). Тепер збудника правця називають паличкою Монастирського-Ніколайера. Н. Д. Монастирський вивчав збудників інших інфекцій­них захворювань і перший у світі описав інволюційні форми збудника сапу.

У 1885 році вченого запрошують на кафедру хірургії новоствореного у Санкт-Петербурзі Клінічного інституту (інституту удосконалення лікарів), де він отримує звання штатного професора, видає цінний посібник «О современном лечении ран» (1886), де висвітлені найбільш актуальні питання хірургії того часу. У 1887 році видає ще одну не менш цінну працю – «Современные взгляды на патологию и терапию воспалений суставов». Вчений багато уваги приділяє питанням місцевої анестезії, застосовуванню солянокислого кокаїну. Професору Н.Д.Монастирському виповнилося лише 40, коли він тяжко захворів, сам собі поставив діагноз (злоякісна пухлина нирки) і 24 травня 1888 року, не приходячи до свідомості після операції, помер.

За 13 років лікарської діяльності він опублікував понад 40 наукових робіт, збагативши світову й вітчизняну хірургію відкриттями, які не забуті й нині.