ДАТИ З ІСТОРІЇ МІСТА

0
Адреса: ,

Рубрики:

Ключові слова:

історія Чернівців, історія міста Чернівці, Чернівці, історичні дати Чернівців, місто Чернівці, Чернівці в датах Історичні нариси

Переглядів

За 30 дней: 107
Сегодня: 3


35 — 12 тис. років тому — стоянки пізньопалеолітичної доби в Садгорі та Роші.

IV — III тисячоліття до н.е. — поселення мідно-кам'яної доби (трипільська культура) на Рогатці, Садгорі, Цецині (всього відомо 17 поселень цієї доби в різних районах міста).

II тисячоліття до н.е. — поселення та кургани бронзового віку на Роші.

І тисячоліття до н.е. — пам'ятки ранньозалізного віку на Роші та Новій Жучці.

І — V ст. н.е. — поселення культури карпатських курганів та черняхівської на території міста.

друга пол. V — по VII ст. — поселення слов'янської культури празького типу.

VIII — X ст. — поселення та городища слов'янської культури типу Луки Райковецької.

992 р. — імовірна дата входження краю до складу Київської Русі.

XI ст. — край перебуває у складі Теребовльського князівства.

середина XII ст. — об'єднання Прикарпатських земель і створення Галицького князівства.

XII ст. — на лівому березі р. Прут на сухопутному торговому шляху з Галича до міст Нижнього Подунав'я засновано місто — попередник Чернівців.

1259 р. — імовірна дата спалення укріплень стародавнього міста на вимогу татарського воєначальника Бурундая, жителі міста переходять на правий берег р. Прут.

1349 р. — край увійшов до складу Угорського королівства.

1359 р. — край перейшов до складу Молдавського князівства.

1392 p., З0 березня — перша згадка назви "Буковина" в грамоті молдавського господаря Романа І.

кінець XIV ст. — згадка про місто Черн у "Списке русских городов дальних и ближних".

1404 р. грамота із згадкою про фортецю на горі Цецина.

1408 р., 8 жовтня перша документальна згадка про Чернівці у грамоті воєводи Олександра про торгові привілеї львівських купців.

XV ст., 80-і роки — Чернівці стали центром Чернівецького повіту і отримали статус міста.

497 p. — розгром військом Штефана Великого польського війська Яна Ольбрахта у Козьминському лісі. Відступ залишків польського війська через Чернівці на Снятин.

1509 р. — напад на Молдавське князівство війська краківського воєводи Миколи Каменецького. Спалено Чернівці, Хотин, Дороґой, Ботошани.

1538 р. — м. Чернівці спалено воїнами польського війська.

1558 р. - Молдавське князівство, а спільно з ним Буковина і Чернівці — потрапили під зверхність Османської імперії.

1577 р. — у Чернівцях побував придворний секретар трансільванського князя Лестара Дьюлафі, який записав у щоденнику враження від міста.

1599 p., 8 лютого — грамота із згадкою про міську раду, складену з пиргарів, яку очолював виборний війт (шолтуз). Перше зображення печатки міста.

1607 р. — споруджено Миколаївську церкву.

1618 р. — згадка про існування в місті п'ятьох ремісників.

1621 р. — м. Чернівці і край пограбовано татарськими загонами Кантимір-бея.

1646 р. — татарські загони вчинили у місті погром.

1685 — 1699 p.p. у Чернівцях стоїть польський гарнізон, залишений Яном Собєським, польським королем. Чернівецький війт — Арсеній Кіцмань.

1709 — 1714 p.p. — у місті та околицях хазяйнують загони шведів та польських конфедератів.

1727 р. — перша документальна згадка про кагал (єврейську громаду) у Чернівцях.

1739 р. — через Чернівецький повіт пройшло військо російського фельдмаршала Мініха.

1762 p., липень — через місто проїжджав англійський посланець Портер, у супроводі якого перебував єзуїт Й. Боскович. Запис у щоденнику останнього відобразив тогочасний стан міста.

1770 р. — у ході російсько-турецької війни 1768 — 1774 p.p. в Молдавському князівстві і на Буковині встановлено російське управління. На північ від Чернівців за наказом графа Воронцова лихварем Гартенбергом засновано монетарню.

1774 p., 8 серпня — наказ короля Австрії Йосифа II про окупацію австрійськими військами Буковини.

1774 — 1775 p.p. — спорудження у Чернівцях казарм для гарнізону.

1775 p., 7 травня — австро-турецька конвенція про приєднання Буковини до Австрії.

1776 p., 12 травня — конвенція про демаркацію північно-східних кордонів між Чернівецьким цинутом (повітом) та Хотинською райєю.

1777 р. — в м. Чернівці споруджено церкву св. Трійці (сучасний спортмайданчик педучилища).

1777 p., 12 жовтня — присяга місцевих жителів на вірність Габсбургам.

1778 p., квітень — крайову адміністрацію очолив генерал Карл фон Енценберг.

1779 р. — Чернівці визначені адміністративним центром Буковини.

1779 р. — перепис населення міста.

1780 р. — споруджено перший кам'яний будинок у м. Чернівцях — "генеральський дім" (на розі сучасних вулиць Шолом-Алейхема та Шкільної).

1780 р. — початок упорядкування вулиці Львівської (сучасної Головної).

1782 р. — споруджено другий кам'яний будинок у м. Чернівці — "будинок полковника" (сучасний ляльковий театр).

1782 p., 10 лютого — єпископську резиденцію з Радівців перенесено до Чернівців.

1783 р. — збудовано церкву Успіння Богородиці.

1783 р. — дозвіл на відкриття школи на Буковині.

1783 p., 4 липня — буковинську дієцезію підпорядковано митрополиту у Карловіцах.

1784 p., 1 березня — розпочато навчання у Чернівецькій нормальній школі.

1786 р. — військову адміністрацію замінено цивільною.

1786 p., 7 травня — проведено вибори до Чернівецького магістрату.

1786 р. — започатковано в Чернівцях щорічні двотижневі Петрівські ярмарки.

1786 p., 6 серпня — розпорядження Йосифа II про прилучення Буковини до Галичини.

1787 p., 1 лютого — Буковина офіційно стала дев'ятнадцятою округою Галичини.

1787 р. — збудовано готель "Русія" (на сучасній Центральній площі, знесено у 1900 р.).

1787 р. — закладено костьол Святого Хреста.

1788 p. — у Чернівцях в будинку "Три корони" (на розі площі Ринок та вулиці Панської) відкрито першу кав'ярню.

1788р. — звільнено власників кам'яних будинків від сплати державного податку на З0 років та від міського поземельного податку на 10 років — з метою заохочення будівництва кам'яних будівель.

1797 р. — утворено євангельську громаду у Чернівцях.

1799 р. — у Чернівцях діє друкарня.

1800 р. — Чернівецька міська управа видала циркуляр про облаву на вовків у районі сучасних вулиць Київської та Лесі Українки.

1801 р. — в місті працюють 144 ремісники різних спеціальностей.

1803 р. — відбулася перша театральна вистава в місті.

1806 р. — до Чернівців передислоковано 41-й піхотний полк австрійської армії.

1808 p., 16 грудня — в Чернівцях засновано гімназію з терміном навчання в сім років.

1814 p., 29 липня — освячено костьол Св. Хреста.

1814—1824 p.p. — будівництво приміщення Першої Чернівецької гімназії (сучасна СШ №1).

1819 р. — відкрито нову міську в'язницю на Дров'яній площі (сучасна Соборна площа).

1820 р. — розпочато будівництво греко-католицької церкви Свв.Петра і Павла на вул. Руській.

1823 p., 6 жовтня — зустріч у Чернівцях австрійського цісаря Франца II та російського царя Олександра І.

1825 р. — краєвим інженером став А. Марін, завдяки зусиллям якого впорядковано Чернівці.

1827р, 4 жовтня — у Чернівцях відкрито вищу теологічну школу.

1830 р. — закладено Народний сад.

1833 р. — збудовано міський шпиталь.

1847 р., 24—25 травня — виступ у Чернівцях Ференца Ліста.

1848 p., 22 березня — відбулася велика народна демонстрація у Чернівцях.

1848 p., травень — міщанами складено пам'ятну записку цісарю з висуненням вимог національної поваги (рівності), самостійного ландтагу (сейму), автономного управління, врегулювання селянського питання, релігійної рівності, зниження ціни на сіль і т.п.

1848 р. — депутатом до парламенту (рейхстагу) від Чернівців обрано Антона Краля.

1848 р. — засновано "Партію патріотів" на чолі з Є. Гурмузакі.

1849 p., 10 січня — командування 41-го піхотного полку ввело на Буковині стан облоги.

1849 p., З0 вересня — освячено лютеранську кирху.

1850 p., 29 вересня — у Відні затверджено тимчасовий закон коронного краю Буковини.

1850 p.,8 жовтня — закон про організацію постійного управління Буковини.

1850 p., 4 листопада — в Буковині встановлено військове управління з центром у Чернівцях.

1850 р. — у Чернівцях відкрито Торгово-промислову палату та поштамт.

1851 р. — допущено навчання української мови в чернівецьких школах.

1852 р. — відкрито Крайову бібліотеку.

1852 р. — відкрито пологовий будинок у Чернівцях.

1855 р. — відкрито телеграф.

1859 р. — збудовано лютеранську тривіальну школу.

1859 р. — засновано у Чернівцях броварню, відому згодом як акційне товариство "Перша буковинська броварня". В 1910 р. було вироблено 100 тис. гектолітрів пива.

1860 р. — відкрито Буковинську ощадну касу.

1860 р. — засновано броварню Ґьобля.

1861 p., 26 лютого — патент цісаря про проведення виборів крайового сейму.

1861 p., 26 березня — проголошення Буковини автономним краєм (герцогством) з центром у Чернівцях.

1862 р. — у Чернівцях розпочато видавництво газети "Bukowina".

1862 p., 5 лютого — освячено церкву Св. Параскеви.

1862 p., З листопада — створено спілку сприяння музичному мистецтву на Буковині.

1864 р. — Чернівці мають автономне самоуправління у формі виборної міської ради на чолі з бургомістром.

1864 р., 29 лютого — в церкві Св. Параскеви відправлено панахиду в пам'ять Т. Шевченка.

1864 р., 4 липня — освячено кафедральний собор Св. Духа.

1864 р. — розпочато будівництво митрополичої резиденції (автор — архітектор Й.Главка).

1865 р. — засновано Крайовий музей у Чернівцях (тимчасово припинив діяльність у 1877 р.).

1866 р. — відкрито рух Львівсько-Чернівецькою залізницею.

1867 р. — засновано гімнастичне товариство у Чернівцях ("Allgemeiner Turnverein in Czernowitz").

1868 p. — почала видаватися газета "Czernowitzer Zeitung".

1869 p., 26 січня — установчі збори товариства "Руська Бесіда".

1869 р. — розпочато будівництво храму Свв. Апостолів Петра і Павла.

1869 р. — залізничну лінію Львів—Чернівці продовжено до австрійсько-румунського кордону.

1871 р. — розпочато будівництво будинку Крайового управління (завершено у 1873 р.).

1871 р. — засновано чоловічу учительську семінарію.

1872 р. — засновано жіночу учительську семінарію.

1873 р., 23 січня — буковинську дієцезію проголошено архидієцезією.

1873 р. — розпочато спорудження ізраелітського Темпля (закінчено у 1878 р.).

1875 р., 4 жовтня — урочисте відкриття університету.

1875 р. — урочисте відкриття пам'ятника на честь 100-річчя приєднання Буковини до Австрії.

1875 р., 5 жовтня — віче українців у приміщенні "Руської Бесіди".

1875 р., 9 жовтня — освячено церкву Свв. Апостолів Петра і Павла.

1875 р. — засновано українське студентське товариство "Союз".

1877 р. — закладено Ботанічний сад університету.

1877 р. — засновано у Чернівцях біржу по торгівлі зерновими.

1877 р., 27 листопада — відкрито міський театр (нині не існує) на вулиці Шкільній, інтер'єр якого оформив художник К. Іобст.

1877 p., 10 грудня — урочисто відкрито приміщення Музичного товариства (сучасна філармонія). Будівництво розпочато у 1876 р.

1880 р. — Львівську вулицю названо вулицею Енценберг (сучасна Головна).

1880 р. — засновано "Міщанську читальню" у Чернівцях.

1880-і p.p. — братами Паулем та Каролем Гец засновано фірму по переробці деревини "П. і К. Гец і Ko".

1880 p., 15 вересня — візит до Чернівців імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа І.

1882 р. — завершено спорудження митрополичої резиденції в Чернівцях, яку оздоблювали художники К. Іобст, К. Свобода, Є. Максимович.

1884 р. — відкрито залізничну лінію Чернівці — Новоселиця.

1884 р. — край відвідав О. Кониський.

1884 р. — засновано Товариство "Руський Народний Дім".

1885 р. — відбувся при Чернівецькому університеті Український студентський з'їзд, у якому взяли участь студенти Київського, Львівського, Краківського та Віденського університетів.

1885 p., 1 січня — видано перше число двотижневика "Буковина" під редакцією Ю. Федьковича.

1886 p., 6 липня — загальні збори "Руської Бесіди" іменували Ю. Федьковича почесним членом товариства.

1887 р. — засновано товариство "Руська школа" (в 1910 р. перейменоване в "Українську школу").

1887 р. — відзначено 25-річний ювілей літературної діяльності Сидора Воробкевича.

1887 р. — товариством "Руський Народний Дім" закуплено будинок по вулиці Петровича номер 2 та 4 (сучасна вул. Ломоносова) для розміщення там українських товариств.

1887 р. — засновано музей ремесел у Чернівцях (розташований по вул. А. Міцкевича).

1891 р. — на площі Фердінанда споруджується місіонерами Товариства Ісуса костьол Серця Ісуса та кляштор (завершено у 1894 р.).

1892 р. — газета "Буковина" видається щотижнево.

1893 р. — перше відзначення в Чернівцях робітничого свята — дня Першого травня.

1893 p., 14 травня — після тривалої перерви відновлено діяльність Крайового музею.

1896 p., 5 лютого — на вулицях встановлено електричні ліхтарі.

1896 p., лютий — запущено в дію першу міську електростанцію.

1897 p.,17 липня — у Чернівцях відкрито рух трамваїв.

1897 p., 17 жовтня — урочисте відкриття в Народному саду пам'ятника К. Томащуку — першому ректорові університету.

1899 р. —перебудовано Український Народний Дім.

1900 р. — місто відвідав єпископ Станіславський Андрей Шептицький.

1900 р. — на площі Ринок (Центральна) споруджено будинок дирекції ощадної каси.

1901 р. — візит Лесі Українки до Чернівців. У листах до родини вона, описуючи Чернівці, писала: "Місто симпатичне і чистеньке, ціле на горі, околиця дуже гарна, якась ідилічна: гори ще не дуже високі, Прут під самими Чернівцями тихий, в зелених берегах, в'ється собі поміж гаями по широких зарінках" (Цит. за: Історія міст і сіл Української PCP. Чернівецька область. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1969. - с. 71—72).

1901 р. — засновано цукроварню, відому у 20-і роки як акціонерне товариство "Жучка".

1902 p. — у Чернівцях друкується орган Революційної української партії "Гасло".

1902 p., 2 грудня — освячено пам'ятник полеглим воїнам 41-го піхотного полку австрійської армії.

1903 р. — повторний візит Лесі Українки до Чернівців.

1903 р. — місто відвідав М. Лисенко, який виступив з концертом у Музичному товаристві.

1903 р. — створено музей митрополії Буковини завдяки зусиллям професора Є. Козака.

1903 р. — створено Перший у місті футбольний клуб "Deutschen Fussballen Klub".

1906 p. — завершено спорудження будинку для "Бурси ім. О.Ю. Федьковича" по вул. Садовій.

1906 р. — споруджено Палац юстиції.

1907 р. — створено Українську національно-демократичну партію, яка боролася за права українців в галузі культури та відновлення історичної Галицько-Волинської держави в рамках Австрійської федерації.

1907 р., 29 листопада — відкрито будинок Спілки лікарів Буковини (на розі сучасних вулиць М. Горького та Б. Хмельницького).

1907 р. — перед міським театром встановлено скульптуру Ф. Шіллера.

1908 р. — споруджено Єврейський дім (архітектор Левандовський).

1908 р., червень — відзначення 500-ліття згадки міста. Місту подаровано прапор та затверджено герб.

1909 р. — завершено будівництво головного залізничого вокзалу.

1909 р. — засновано приватну дівочу учительську семінарію.

1909 р. — завершено спорудження палати ремесел і торгівлі (архітектор Ф. Готтесман) — сучасний корпус медінституту.

1910 р. — засновано кооперативне товариство "Буковинська торгівля".

1910 р. — споруджено Палату ремесел та торгівлі (нині корпус медінституту на Театральній площі).

1910 р. — в Чернівцях відкрито філію Англо-австрійського банку.

1910 р. — Історичне товариство в Чернівцях організувало Курси вищої народної освіти ім. проф. С. Смаль-Стоцького.

1910 р. — засновано українське студентське товариство "Запороже".

1910 р., 12 липня — "Перше січове свято" відбулося у Чернівцях за участю понад 2 тисяч січовиків.

1911 р. — Історичне товариство повторно організує Курси вищої народної освіти ім. проф. С. Смаль-Стоцького.

1912 р. — польоти над містом авіатора, автора саморобних літаків Аурела Влайку.

1913 р. — засновано українське студентське товариство "Чорноморе".

1914 р., вересень—жовтень — перша окупація російськими військами Буковини та Чернівців.

1914 р., листопад — друга окупація міста російськими військами.

1915 р., червень — Чернівці звільнено від російських військ.

1916 р., червень — внаслідок Брусилівського прориву росіяни втретє окупують місто.

1917 р., червень—липень — генерал-губернатором Галичини та Буковини був Д. Дорошенко.

1917 р., липень —російські війська залишають місто.

1917 р. — засновано товариство "Українська народна книгозбірня".

1917 р.. 28 листопада — у Чернівцях укладено перемир'я між австрійським та російським командуванням.

1918 р., травень — до міста повернулась Крайова управа на чолі з головою Й. Ецдорфом.

1918 р., 13 жовтня — нарада українців з питання повоєнного устрою Буковини.

1918 р., 18—19 жовтня — участь буковинської делегації у створенні Української Національної Ради (м. Львів).

1918 р., 25 жовтня — засідання буковинської секції Української Національної Ради та створення Крайового комітету , який очолив О. Попович.

1918 р., 27 жовтня — румунська конституанта прийняла рішення про включення всієї Буковини до складу румунської держави у межах Австрійської федерації.

1918 р., 3 листопада — Народне віче, яке відбулося у Чернівцях, прийняло рішення про приєднання української частини Буковини до України.

1918 р., 6 листопада — перебрання влади українським представником О. Поповичем та румунським представником А. Ончулом від австрійського голови Крайового уряду Й. Еццорфа.

1918 р., 7 листопада — церемонія присяги на вірність українській владі.

1918 р., 11 листопада — переїзд представників Української Національної Ради до м. Кіцманя.

1918 р., 11 листопада — до Чернівців вступили румунські підрозділи.

1918 р., 28 листопада — рішення "Генерального конгресу Буковини" про приєднання всієї Буковини до Румунії.

1918 р., грудень — арешти серед українських політичних діячів, службовців, інтелектуалів.

1919 р. — відкрито фабрику сільськогосподарських машин "Рустіка" як товариство з обмеженою відповідальністю.

1919 р., серпень — відмова українців від участі у виборах до румунського парламенту.

1919 р., 1 червня — розпочала діяльність філія банку "Мармарош, Бланк і Ко" (сучасна О. Кобилянської, 18).

1919 р., 17 листопада — повстання солдатів 113-го піхотного полку у Чернівцях.

1920р. — засновано товариство "Лісова промисловість Буковини".

1920 p. — засновано меблеву фабрику "Фурніка".

1920 p., травень — обрання від м. Чернівці трьох соціал-демократичних депутатів до румунського парламенту.

1920 p., 24 жовтня — урочисте відкриття зрумунізованого університету.

1921 р. — засновано у Чернівцях комерційний національний банк.

1921 р. — засновано трикотажну фабрику "Текста".

1922 p. — виступ українців, німців, поляків міста проти румунізації гімназій.

1924 р. — на площі Унірі (Центральна) встановлено монумент на честь приєднання Буковини до Румунії.

1928 p., лютий — організовано "Український музей народовідання", першим директором якого став В. Залозецький.

1928 p., 2 жовтня — почалося видавництво позапартійного часопису "Час".

1929 р. — проведено нову адміністративну реформу.

1930 р. — закладено нове летовище.

1931 р. — початок видання журналу "Самостійна думка".

1934 p., січень — початок видання тижневика "Самостійність".

1935 р. — урочисте відкриття нового корпусу Чернівецького університету.

1936 р. — в місті працюють: 155 великих та 61 мала торговельна фірма, 5 постійно діючих млинів, 8 механічних пекарень, 6 фабрик алкогольних виробів, 7 м'ясо- та рибопереробних фабрик, 16 харчосмакових підприємств, 21 хімічне підприємство (з виробництва мила, свічок, соди, крохмалю і т.п.), 19 металообробних підприємств, 51 підприємство текстильної промисловості, 1 лісопильня, 6 фабрик меблів та столярних виробів, 3 боднарські фабрики, 2 шевські фабрики, 7 друкарень, 7 цегелень, 9 банків та ін. (Подано за виданням: Буковина, її минуле і сучасне.(Під ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана та А. Жуковського).— Париж— Філадельфія—Детройт: Зелена Буковина, 1956. - с. 888).

1937 р. — в місті діяли чотири постійні автобусні маршрути, по яких курсували 15 автобусів фірм "Фіат", "Вольво", "Інтернаціональ".

1937 р. — складено проект тролейбусної лінії за маршрутом: вул. Румунська (сучасна Руська) — площа Об'єднання (сучасна Центральна) — резиденція митрополита, для обслуговування якої було закуплено 4 тролейбуса.

1938 р. — закладено фундамент нової університетської бібліотеки.

1940 р., 26 червня — ультиматум, висунутий радянським урядом румунському з вимогою повернення Бесарабії та передачі Північної Буковини.

1940 р., 27 червня — відповідь румунського уряду згодою на виконання вимог ультиматуму радянського уряду.

1940 р., 28 червня — вступ частин Червоної Армії до Чернівців.

1940 р., 2 серпня — рішення VІl сесії Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини та Хотинського повіту Бесарабії до складу УРСР.

1940 р., 7 серпня — створення Чернівецької області.

1940 р., 13 серпня — постанова Ради Народних Комісарів УРСР про створення Чернівецького державного університету.

1940 р., грудень — в місті розпочав діяльність обласний краєзнавчий музей, розташований в колишній митрополичій резиденції.

1941 р., 14 січня — розпочато театральний сезон у музично-драматичному театрі виставою Лесі Українки "Лісова пісня".

1941 р., 6 липня — Чернівці окуповано німецькими та румунськими військами.

1941 р., 7 липня — розстріл 400 євреїв — жителів міста на північній околиці Чернівців

1941 р., грудень — арешт у Чернівцях 12 українських діячів по звинуваченню в "підбуренні проти безпеки держави".

1942 р., березень — похорон у Чернівцях української письменниці Ольги Кобилянської.

1942 р., 23 березня — розстріл на Чернівецькому кладовищі керівників підпільної комуністичної організації.

1942 р., 24 жовтня — розстріл на кладовищі керівників Хотинської молодіжної підпільної організації.

1943 р., лютий — поширення в центральній частині міста антивоєнних листівок.

1944 р., 29 березня — звільнення Чернівців від німецьких військ частинами 11 гвардійського танкового корпусу.

1944 р., 31 березня — салют на честь звільнення міста проведено в Москві.

1944 р., квітень — повністю відновлено мирне життя в місті.

1944 р., квітень—червень — формування частин Чехословацького корпусу.

1944 p., серпень — створено студію "Художники Буковини".

1944 p., 10 жовтня — розпочалися заняття в Чернівецькому державному університеті.

1944 p., 20 жовтня — відкрито медичний інститут.

1944 p., 4 листопада — відкрито театральний сезон постановкою п'єси О. Копиленка "Чому не гаснуть зорі".

1944 p., 27 листопада — відкрито літературно-меморіальний музей О. Кобилянської.

1945 p., березень — відкрито літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича.

1945 p., вересень — створено Чернівецький мостобудівний завод, на базі якого було створено Чернівецький машинобудівний завод.

1946 р. — на Радянській площі (нині Соборна) споруджено обеліск на честь перемоги над фашизмом (автори Г. Петрашевич, В. Григор).

1946 р. — початок відбудови промисловості та здійснення реконструкції підприємств, в т.ч. заводів "Емальпосуд", авторемонтного, олійно-жирового комбінату та шкіргалантерейної фабрики.

1946 р. — споруджено пам'ятник офіцерам і генералам, полеглим на фронтах Великої Вітчизняної війни.

1946 p., серпень — споруджено пам'ятник військам Першого Українського фронту.

1950 р. — споруджено нову бавовнопрядильну фабрику для забезпечення сировиною текстильного комбінату.

1950 p., грудень — на Чернівецькому керамічному заводі налагоджено випуск облицювальних блоків для висотних будинків у Москві.

1951 p., 7 листопада — на центральній площі встановлено пам'ятник В.І. Леніну (скульптори М. Вронський, О. Олійник, архітектор М. Ашкіназі).

1955 р. — початок випуску продукції Чернівецького машинобудівного заводу — апаратури для нафтової промисловості, котельного устаткування для ТЕС, шахтних млинів.

1955 р. - музично-драматичному театру указом Президії Верховної Ради Української PCP присвоєно ім'я О. Кобилянської.

1956 р. — створено Чернівецький панчішний комбінат.

1956 р. - реконструйовано кінотеатр "Україна".

1956 р. — проведення газифікації міста, було прокладено 18 км газопроводу і газифіковано 7000 квартир, деякі промислові підприємства.

1957 р. — в Парку культури і відпочинку ім. М. Калініна (суч. ім. Т. Шевченка) споруджено Літній театр на 2200 місць.

1958 р. — споруджено на базі джерела сульфатонатрієвого типу водолікарню.

1958 р., 26 лютого — область нагороджено орденом Леніна, який вручив М. Суслов (28 квітня).

1958 р. — у Чернівцях створено відділення Спілки письменників України.

1959 р. — у Чернівцях створено відділення Спілки журналістів України.

1965 р., 4 січня — указ Президії Верховної Ради УРСР про включення до складу міста Чернівці м. Садгори та смт. Ленківці.

1966 р. — відкрито заочний факультет Київського торгово-економічного інституту.

1966 р. — ліквідація трамвайного руху в місті.

1970 р., 13 вересня — вперше в місті на Театральній площі прозвучала пісня В. Івасюка "Червона рута".

1975 р., 11 жовтня — урочисте відзначення 100-річчя заснування Чернівецького університету. Університет було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

1978 р. — на Садгірському кладовищі реконструйовано пам'ятник радянським та чехословацьким воїнам.

1980 р. — через місто пройшла естафета з олімпійським вогнем, на знак чого одну з вулиць міста названо вулицею Московської Олімпіади.

1981 р., 5 листопада - Чернівецький обласний музично-драматичний театр нагороджено орденом Дружби народів.

1981 р. — відкрито Чернівецький ляльковий театр.

1986 р., 15 червня — Чернівецькому державному університету вручено орден Дружби народів.

1988 р. — відкрився Чернівецький художній музей.

1988 р., липень —жовтень — спалах "невідомої" хвороби у Чернівцях, приховування причин якої викликало загострення соціальної обстановки в місті.

1988 р. — створено товариство "Оберіг", яке активно почало роботу з відродження культури краю, нового осмислення його історії, чимало зробило з питань екології.

1989 р. — на виборах до Верховної Ради СРСР у Чернівцях переміг кандидат від "Зеленого руху" Л. Сандуляк.

1989 р., лютий — створено організацію товариства української мови ім. Т. Шевченка.

1989 р. — створено товариство єврейської культури ім. Е. Штейнбарга.

1989 р., 27 березня — у Чернівцях створено філію Гельсінської спілки.

1989 р., травень — створено товариство румунської культури ім. М. Емінеску.

1989 р., 17—24 вересня — у Чернівцях проведено перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики "Червона Рута".

1991 р.,6 вересня — на Центральній площі у присутності громадськості знято пам'ятник В.І. Леніну.

1991 р., 8 вересня — над ратушею (Чернівецькою міською радою) піднято синьо-жовтий прапор.

1991 р., 14 грудня — жалобне зібрання громадян міста на місці зруйнованого пам'ятника 41-му піхотному полку австрійської армії.

1992 р., 12, 19 січня —присягу на вірність народу України принесли воїни прикордонного загону та Чернівецького гарнізону.

1992 р., 21 березня — при Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича відкрито науково-дослідний Центр Буковинознавства.

1992 р., 9 жовтня — освячено прапор та герб міста Чернівці.

1992 р., листопад — пожежею знищено Миколаївську церкву, споруджену у 1607 році.

1993 р. — відкрито Буковинську універсальну фондову біржу.

1994 р. — в місті діють 13 комерційних банківських установ, холдинґ-центр, 20 страхових компаній.

1995 р., січень—лютий — зсув у Чернівцях у районі вулиць Анрі Барбюса та Одеської.

1995 р., 24 вересня — відкриття пам'ятника Буковинському куреню.

1995 р., 3—4 жовтня — відзначення 120-ї річниці від заснування Чернівецького університету.

1995 р., 8 жовтня — відкриття пам'ятника Ю. Федьковичу.