ВОЛОДИМИР ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ (1842 — 1898)

0
Адреса: ,

Рубрики:

Опис діяльності:

Знаменитий чернівецький хірург високої професійності та надзвичайної чуйності лікаря до пацієнтів, його відданість улюбленій справі викликала подив.

Ключові слова:

Видатні чернівчани

Переглядів

За 30 дней: 86
Сегодня: 1


Володимир Залозецький, знаменитий чернівецький хірург, народився у с. Княже на Снятинщині 1 березня 1842 р. Середню освіту одержав у Чернівецькій гімназії, яку закінчив з відзнакою. Тоді ж, у 1860 р., талановитий юнак вступив до Йосифинської військово-медичної академії у Відні. Влітку 1866 р. молодий доктор медицини прибув за призначенням до 15-го піхотного полку, який знаходився в зоні бойових дій проти пруської армії. В. Залозецькому довелося у важких польових умовах оперувати покалічених вояків. За зразкове виконання обов'язку його було нагороджено срібною медаллю і присвоєно звання старшого лікаря.

Після війни д-р. В. Залозецький кілька років учився у Віденському операційному інституті, де отримав вищу хірургічну кваліфікацію. 1869 року він прибув до Чернівців на посаду старшого лікаря 41-го піхотного полку.

У той час у місті існувало Товариство лікарів Буковини, яке виникло 1866 р. В. Залозецький став його активним членом, а в 1870 р. був обраний до ради Товариства на посаду секретаря.

Невдовзі В. Залозецького призначають полковим лікарем (1872 р.). Він очолив усю медичну службу 41-го піхотного полку. Блискуча кар'єра для 30-річного хірурга!

Доктор В. Залозецький швидко завоював авторитет серед колег. Він регулярно виступав з науково-практичними доповідями на засіданнях Товариства лікарів. 1877 р. його обрали заступником голови цього Товариства.

Спалахнула російсько-турецька війна. 41-й полк виступив на Балкани, до Боснії. До Чернівців Залозецький повернувся 1879 р. кавалером рицарського хреста ордену Франца-Йосифа та російських орденів Св. Станіслава та Св. Анни. Того ж року доктор В. Залозецький вийшов у відставку. Він швидко зажив слави кращого хірурга Буковини. Його призначають членом Буковинської крайової санітарної ради, яка керувала системою охорони здоров'я у краї. 1882 р. колеги обрали Залозецького головою Товариства лікарів, котре він очолював до кінця життя.

Коли у Чернівцях відкрився Крайовий шпиталь (1886 р.), В. Залозецького запросили на посаду примаря хірургічного відділення, тобто головного хірурга. Сучасники визначали не лише високу професійність, але й надзвичайну чуйність лікаря до пацієнтів, а його відданість улюбленій справі викликала подив.

В. Залозецький був членом-засновником Товариства «Народний дім».

З 1890 р. доктор Залозецький постійно обирався до Чернівецького магістрату і як депутат сприяв розвитку охорони здоров'я у місті. Проте хірург від Бога, котрий врятував життя тисячам людей, був беззахисним перед власною недугою. Операція у львівського професора Ридигера не допомогла. Увечері 5 червня 1898 року серце славного лікаря зупинилося. Було йому лише 56 років.

В останню путь на Руське кладовище Володимира Залозецького - «одного з визначніших чернівецьких русинів» (газета «Буковина») провели не лише рідні та колеги, але й представники всіх українських товариств й тисячі чернівчан та мешканців околиць.