ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ (1925)

0
Адреса: ,

Рубрики:

Опис діяльності:

Український оперний співак (баритон). Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри.

Ключові слова:

Алея зірок

Переглядів

За 30 дней: 68
Сегодня: 1


ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

Народився 28 березня 1925 року в с. Новосілці (до 1946 року - Нові Мамаївці) Кіцманського району Чернівецької області.

Неповну середню освіту (8 класів) одержав у румунській школі.

У 1940 р., коли Буковина була звільнена від румунського володіння і ввійшла до складу УРСР, став громадянином України. Свою освіту продовжив уже в українській школі.

Під час Bеликої Вітчизняної війни працював вдома, займаючись сільським господарством. Коли Буковина була звільнена вдруге, уже від німецько-фашистських загарбників (1944 р.), його за розпорядженням райвійськкомату було направлено організовувати сільські школи. Після виконання цього завдання з рядом своїх ровесників був мобілізований на військовий завод на Уралі ( Нижній Тагіл), де і працював до осені 1945 р.

Роботу на заводі поєднував з художньою самодіяльністю, не полишаючи мрії стати професійним співаком, одержати вокальну освіту.

Але й загальна середня освіта не була закінчена. Тому восени 1945 р. він повернувся на Буковину, вступив до 10 класу школи.

Закінчивши середню школу, вступив до консерваторії ім. П.І. Чайковського, де навчався у класі народного артиста, професора І.С. Паторжинського.

У 1951 р. завершив курс консерваторії і одержав призначення на роботу солістом опери в Державний академічний театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (нині Національна опера України ).

Роботу в театрі поєднував з активною концертною діяльністю. Багаторазово виїжджав з гастролями в різні республіки СРСР та зарубіжні країни.

У 1957 р. Д. Гнатюку було присвоєно звання "Заслужений артист УРСР", а в 1960 р. - звання "Народний артист СРСР".

Другою мрією його творчого життя була режисура. В 1975 р. закінчив ще один ВУЗ - Державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, режисерський факультет. Дипломною роботою була постановка опери "Князь Ігор" Бородіна. Після цього він здійснив постановки ще понад 20 опер української, російської та зарубіжної класики.

В липні 1979 р. був призначений директором Державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка.

З 1988 р. працює головним режисером Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка.

У 1983 р. почав також педагогічну діяльність - очолив кафедру оперної підготовки студентів Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського.

З 1985 - доцент консерваторії, з 1987 р.- професор.

Обіймав ряд громадських та державних посад. Голова музичного товариства (1985-1990 рр.); член Президії Музичного товариства СРСР (1986-1991 рр.); голова Київського міжобласного театрального товариства (1979-1991); голова Київського відділення Товариства "СРСР - Канада" (1977 -1987 рр.); член Українського республіканського комітету захисту миру (1978 -1992 рр.).

Обирався до Верховної Ради СРСР VIII, IX, X скликань (депутат з 1972 по 1984 р.). Тепер - депутат Верховної Ради України III скликань (з 1998 р.). Був депутатом Радянської райради депутатів трудящих VIII скликання м. Києва (1961-1962 р).

У 1985 р. Д. Гнатюку було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. З 1967 р. одержав ряд державних нагород - орденів та медалей, а також премій: державну премію України ім. Т.Г. Шевченка (1973 р.), державну премію СРСР (1977 р.), державну премію Грузії ім. 3. Паліашвілі (1972 р.) та ін.

За час роботи в незалежній Україні одержав орден "Почесна відзнака Президента України" (1995 р.), міжнародний орден Св. Миколая "За примноження добра на землі" (1997 р.), орден Ярослава Мудрого V ступеня (2000 р.), а також звання почесного громадянина м. Києва (1997 р.) і почесного громадянина м. Чернівці (2000 р.). У 1997 р. Д. Гнатюку було присвоєно звання академіка Академії мистецтв України, а в 1992 р. - звання академіка Російської Академії мистецтв.