БАКАЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ (1931 — 1998)

0
Адреса: ,

Рубрики:

Опис діяльності:

Його мелодійні пісні гуртують, об'єднують, закликають громадян до праці задля побудови незалежної держави і духовного відродження нашого народу.

Ключові слова:

Алея зірок

Переглядів

За 30 дней: 51
Сегодня: 1


БАКАЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ

Народився 2 березня 1931 року в селі Виноград Коломийського району Івано-Франківської області. Після закінчення Омського музичного училища 1957 р. - працював артистом Омського театру музкомедії, де виконував ведучі партії у виставах "Корневільські дзвони", "Біла акація", "Володимирська гірка" та ін., з 1960 року працював солістом заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, де як соліст дав творче життя пісням "Марічка", "Пісня з полонини", "Поема про Україну", "Коли заснули сині гори" та інші.

Микола Бакай брав участь у створенні концертних програм для естрадних ансамблів "Смерічка", "Свитязь", "Червона рута". Разом з композиторами А. Кос-Анатольським, О. Білашем, С. Сабадашем, І. Сльотою, А. Кушніренком, Л. Дутківським, М. Мозговим, П. Дворським написав багато пісень, які стали популярними в Україні та за її межами. Серед них зокрема - "Смерекова хата", "Місячна дорога", "Горнусь до тебе, Україно", "Живиця", "Будуймо храм", "Гуцулочка", "Запалали очі зорями" та ін. Ним написано ряд музичних статей, рецензій на виступи професійних та аматорських колективів, окремих виконавців.

В 1994 році Микола Бакай видав збірку поезій "Смерекова хата", в 1995 р. разом з П. Дворським - пісенник "Будуймо храм", в 1997 р. - книгу "Підхоплені полум'ям". Ці доробки стали сповіддю поета перед Батьківщиною, своїм народом, якому автор чесно служив, оспівуючи героїчне минуле і сучасне, красу та велич рідної землі.

Пісня, мов доля, супроводжувала його від маминої колиски. З піснею виростав і пішов у широкий світ, підхоплений буремними повоєнними роками. З піснею ніколи не розлучався. Микола Петрович Бакай багато років пропагував її зі сцени, подорожуючи земними просторами.

Пісенна творчість Миколи Бакая стала відомою далеко за межами України, окремі пісні стали народними. А це - найвищий щабель визнання. Його мелодійні пісні гуртують, об'єднують, закликають громадян до праці задля побудови незалежної держави і духовного відродження нашого народу.

Після важкої тривалої хвороби Микола Бакай помер 28 липня 1998 р. Його поховано в с. Виноград Коломийського району Івано-Франківської області.